Гарний сонячний день, день народження рідного міста, гра з найважливішим сьогодні опонентом . Це все було в неділю 13 вересня. Багато хто надає цьому числу, якесь культове значення. Можливо воно і так, бо принесло в якісь моменти невезіння нашим опонентам, а де в чому і нам… Повторюсь, але у зв’язку з «вильотом» тернопільської «ниви» до першого дивізіону, найбажаніший опонент для нас залишився один – хмельницьке «Динамо». Так от… в силу певних стратегічних ходів, було вирахувано коли прижають наші гості. Зустрічати гостей зібрався пристойний моб, в кількості ≈ 85 щей. Ростемо йопт…. Після прибуття собаки з гостями, наші регбісти (як виявилось пізніше) построївши ряди з хлібом і сіллю вирушили вздовж платформи зустрічати гостей. Гостей прибуло десь чоловік 20. До хмельничан приєднались ще тернополяни з UABoys, які повертались з виїзду з Олександрії. Слід відмітити, що зустрічали їх не всім мобом, а майже рівним складом, з невеликою кількісною перевагою. Зустріч… почалось. Близько хвилини танців, більша половина наших опонентів розбита, інша почувши що вже їдуть асав починає грати в квача, причому доганяли ми… вони ж тікали затягуючи час, якого до прибуття асав залишалось все менше. І щоб вони і їх друзяки тернопільські інет бійці і флудмени не відписували, на відео добре все видно. Позаряжали, на радість численним глядачам, що таращились як на перонах, так і з вікон і дверей собаки, що ще стояла на пероні. По дорозі наряд беркута зупинив один з вже малих мобів наших хлопців, шпон… знайдені бінти і капи в крові, але… спорт врятує Націю, особливо регбі… я думаю хлопці зрозуміють... Що до самого матчу, слід відмітити що ультраса які в основному не приймали участі в танцях, теж готувались до зустрічі опонентів, але вже притаманним їм способом. Щоб нормально підготуватись, вирішили раніше прийти на стадіо, але як завжди останнім часом, дирекція стадіону проти. Довелось чекати відкриття стадіону для всіх, лише тоді розпочалась робота для створення перфоменсу. Було розвішано стандартний набір лицьових банерів. Слід також відмітити, що в другому таймі, нарешті з’явився після довгої перерви лицьовий банер RBF, варто порадіти за відродження «першопроходців»… З решти перфу – два великих зелено-білих прапора, повішаной на парапет прапор Вінниці, розтяги,…. На початок матчу задумували підняти банер присвячений опонентам, але у зв’язку з хвилиною мовчання на честь колишнього тренера вінницької «Ниви» - Юхима Школьнікова, який виводив нашу команду у вищу лігу чемпіоната України, довелось відкласти заплановане. Отже… початок матчу, на секторі чоловік 40, так як «танцори» ще не прийшли. Під час хвилини мовчання, на секторі піднімається текстовик «Вічна пам’ять Юхим Школьніков», мав ще бути банер з фоткою Юхима Григоровича, але через фінансову сторону довелось відмовитись від цієї ідеї. Жаль… Доречі, вперше команду зустрічали зарядами не по свистку, а відразу як тільки футболісти показались з під трибунного приміщення. Під заряди «Тільки Нива, та перемога…», «Нам потрібна перемога…» ультрас Вінниці провели футболістів до центра поля, ясно вказуючти на те що сьогодні має бути лише перемога!!! Мабуть футболісти не дочули. Звук як на таку кількість пристойний. В середині першого тайму, наша чисельність на секторі збільшується більш ніж в два рази, так як прийшли танцори. Святкуючи пересмогу за стадіоном, заряди йшли на ура. Майже нон-стоп. Багато зарядів «на честь» опонентів, які звучали з ще більшою інтенсивністю і гучністю, ніж решта. Було все просто супер, все крім рахунку. По перерві піднімаємо банер, на якому червоний комбайн «Нива» косить поле на якому росте «ХМЕЛЬ»ницький, до банера піднімається текстовик «Нашій «Ниві» «Хмель» до жо…». Потім все це чіпляється поряд з сектором, де висить до кінця матчу. Задумка зробити текстовик окремо від банера була не дарма, як ми і очікували асав були проти такого тексту. Декілька хвилин ми намагались їм пояснити що «ЖО…», це жовтень, але їх навіть не переконала ідея з футболістом Жо. Тому текстовик довелося зняти, ледве домовились за сам банер. Другий тайм не такий по шизі як перший. Неймовірна спека давалась в знаки, та й рахунок не заохочував заряжати голосніше. Як ми не намагались гнати команду вперед. Нічого не вийшло. На наш погляд, за Динамо були навіть судді. Особливо той, який Елтон Джон! Під кінець другого тайму ми почали заряжати воротарю хмельничан, якби тоді знали, що це патлате створіння носить прізвище Козіборода, зарядів мабуть було б ще більше. Саме прикольне було, що він намагався щось нам відповісти, в основному тикаючи пальцем в сторону табла. Можливо наші переклички з ним, а можливо щось інше змусило його пропустити на останніх секундах матчу. Слем... Але це не врятувало нас від поразки. Фінальний свисток, гравці Ниви підходять подякувати нам за підтримку, у відповіть оплески, але не всі роблять це щиро. За…ли вже грати так при рідних вболівальниках! Що до опонентів, то вони приїхали в складі десь чоловік 30, це разом з кузьмою. Вивішали банер ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ і UAB, який потім на половину закрили банером SUPORTERS. Був ще невеликий прапор, який притягнула з собою кузьма і їхнє ж полотно з цифрою 12 на біло-синьому фоні. Супортери, через вказані вище причини на матч запізнились. Ще на початку їх було трохи чути, але що саме вони заряджали не чути. До них наші асав поставились лояльніше ніж до миколаївців і дали їм додивитись матч до кінця. Що до асав, то їх в цей матчдей було неймовірно багато. Але вели вони себе нормально.
|